Наречені на експорт – або чому англійці шукають жінок по інтернету

Інтернет знайомства міцно увійшли в наше життя – це вже не щось дивне, і ми майже знаємо, що на тих сайтах не тільки збоченці, але цілком нормальні люди є, як чоловіки, так і жінки. Інтернет просто один із шляхів, не гірше і не краще.

Я не володію статистикою в якій з країн це розвинене більше, тим більше не стверджую, що саме англійці зловживають он-лайн любов’ю. Американці теж везуть пачками собі дружин з країн колишнього СРСР, а якщо подивитися англомовні сайти знайомств, то там переважна більшість жінок – російськомовні, самі ж реєструються! Пропозиція породжує попит або попит пропозицію тут у же не важливо. Але в цій статті я хочу поговорити про культуру міжстатевого  спілкування в Англії, яка, можливо, призвела до того, що англійцям простіше добути собі дружину он-лайн.

Якщо хочете перестати відчувати себе жінкою – їдьте до Англії!

Проживши ось вже більше ніж півроку в Англії я відчула дещо, чого ніколи раніше не відчувала в Києві – відсутність чоловічої уваги. І це не тому, що я стала гірше виглядати або у мене обручка на пальці (увагу мого чоловіка я тут в рахунок не беру). У Києві моя обручка нікого ніколи не зупиняла. Я могла вийти в магазин за хлібом у старих спортивках і все одно хтось залицявся. Тут же, в Брайтоні (а це найбільш ліберальне і менш консервативне місто Англії), я жодного разу, клянусь вам, жодного разу, не помітила на собі чоловічого погляду, навіть коли була при повному параді.

Інші двері: Чому я навчилася за 21 день без макіяжу

Моя знайома, 24-річна студентка з Росії розповідала: “Я люблю Англію, але я дуже хочу повернутися додому, хочу знайти хлопця, у мене тут за три роки не було відносин, вони просто тут всі якісь ніби гальмують, не вміють знайти до жінок підхід. Красиві мужики навколо, а уваги нуль. Я вже думала щось зі мною не так, але потім зрозуміла – це з ними не так! “І правда, подруга приваблива до неможливості: висока, при фігурі, русяве довге волосся, дуже благородні риси обличчя, стильна, як місцеві, без страз. А вони очі відводять.

Не витріщатися!

Так, це відведення очей – місцева фішка. Значить є тут таке поняття як особистий простір – якщо ти з кимось очима випадково зустрівся, то ти як-би цей простір порушив, і це дуже конфузно. Тут потрібно відразу ж дуже засоромитися і якось це виправдати, мовляв, який чудовий день, чи неправда? І здавалося б – ось уже розмова зав’язана, але ступінь сором’язливості настільки велика, що слідом очі відразу відводяться.

Не домагатися!

Інший варіант – дружня розмова, якщо чоловік не зовсім сором’язливий і не непритомніє від зустрічі з дівчиною поглядом, швидше за все, він буде з нею спілкуватися по-дружньому. Щоб не подумала, що він фліртує, навіть якщо вона йому правда подобається. Фемінізм, а шо! Правда, жінок тут ніхто не спітав, чи воні його хотіли. Рівні права і все таке – то звичайно чудово, але ж елементарної уваги теж хочеться. Так, часом, тут дівчата роками дружать з хлопцями, всі чекають коли ж він зробить якийсь крок, а він так і не вирішується. Потім він знаходить собі російську дружину по інтернету, а вона, мабуть, знайомиться з гарячим новоприбулим іспанцем.

Труднощі зі зближенням

Такі особливості менталітету пов’язані з природженою англійської закритістю. Якщо у нас люди можуть стати кращими друзями в перший вечір, коли відчувають щось спільне, то тут такого трапитися не може.

Зближуватися страшно, а раптом людина тебе не сприйме? Це ж треба сподобатися! Тому повільне нормальне зближення між друзями або ж між чоловіком і жінкою тут замінює гумор і п’янка. Проституція тут не поширена, напевно, тому, що в будь-якому клубі, ти спокійно заходиш, напиваєшся і чіпляєш того, хто тобі потрібен. Це на одну ніч, адже потім у тверезому стані, люди не в змозі пережити стадії зближення, це все ніяково і страшно.

Інші двері: Слов’янки vs британки чи чому наші гарніші

Я не кажу, що такого немає в інших країнах. Думаю, багато хто переживає щось подібне в юності, коли ти ще не розумієш хто ти і як налагоджувати стосунки. Але тут це явище не вікове, а повсюдне.

Я пам’ятаю, коли я їхала, мама сказала, що англійці всі там упісяються від моєї краси (адже з жіночою красою серед місцевих тут явно напряг). Переживала, що мені доведеться відбиватися і чоловік буде ревнувати. Мама, розслабся, навіть якщо я гола вийду на вулицю – мужики швидше сприймуть це як якусь акцію протесту, шансів бути замученої шанувальниками тут – мінус 100.

Їм же холодно!

Он-лайн дозволив знизити поріг складнощів зі зближенням, тому цей варіант працює добре. Але ви тільки уявіть собі як тут живеться жінкам? Адже елементарно одягти сукню і піти в місто погуляти для будь-якої більш менш симпатичної дівчини в пострадянських країнах – це просто терапія. Отримала увагу – підняла настрій, пішла займатися своїми справами. Тут це просто не доступно, а жінка ж квітка, її поливати треба – чим більше вона отримує уваги, тим більше розквітає. Ось вам і замкнене коло, місцеві не цвітуть, і англійці, звичайно, раді знайомитися з нашими дівчатами: квітучими, розкішними, з палаючими очима.

Я то справлюся тут, а людей шкода. Так, наостанок якщо ви думаєте, ось поїду до Англії навчатися і підчеплю англійця – забудьте. Інтернет вам на допомогу, з іншого боку, навчання буде продуктивніше! Ось такі от пироги, або правильніше буде в даному випадку сказати – бургери.

Джерело фото: http://clip.dn.ua/